Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Молодець, Галинко! Написала всю правду! Комментарий автора: Надю, дякую! У Бога вся правда!!!
Я була майже 2 тижні в Києві, бачила афіші та різну інформацію про підготовку до святкування... Думала про це все... Молилася... А коли приїхала додому Бог дав написати цей вірш.
Знаю, що і в Києві, і по всій Україні є справжні Благовістники, які зможуть використати і це святкування для того, щоб приводити людей до Живого Бога і до спасіння))))))
Васильева Валентина
2013-07-26 19:57:02
ЦIкаво а Христа, з рода Авраамова, запросили на це свято? I яке мIсце Йому запропонують? Комментарий автора: На превеликий жаль, Ісусові часто нема місця ні в наших серцях, ні в наших церквах... Господи, помилуй нас!!!
Валентина Никитюк
2013-07-28 05:46:27
Дуже вдячна за такі прості,зрозумілі,доступні до серця слова!Ви-молодець!І,якщо Господь дає Вам цей дар,-не ховайте його.Думаю,що Ви не будете рожсержені,якщо я Вашого листа прочитаю перед нашими парафіянами.Хай Бог допомагає Вам. Комментарий автора: Я дуже вдячна Вам за вашу увагу, слова розуміння і підтримки!
Я буду вам дуже вдячна, якщо ви справді зможете поділитися цими роздумами, які дав мені Господь, з іншими людьми. Я друкую свої твори на сайтах інтернету не для своєї слави, але для того, щоб люди вчилися шукати Бога і відкривали до Ісуса Христа свої серця.
Самость - Людвенко Ирина Был момент в моей жизни, когда мне казалось, что меня не понимает никто, не правы служителя, родные, все стремятся меня обидеть и ущемить...почему-то строки Ларисы напомныли мне период жизни, о котором, каясь, скорблю...
Поэзия : Мотив сердца (самокритика) - Тамара Локшина Этот стих о внутренней борьбе. Хоть и слышишь часто, что хвала - не отрава, но зачастую именно этим она и является. Не потому, что это плохо, а по тому, как мы к этому относимся. Когда мы подвергаемся славе и похвале со стороны других, стоит лишь перевести фокус своих стараний со Христа,.. и ты в ловушке.
